Односельці в АТО
Після закінчення Другої Світової війни Україна не знала війни. Наш народ пишався тим що у буремні 90 – ті,Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Навесні 2014 року наша країна вперше почула слово «АТО», декілька років тому, ми з не знали багатьох слів пов’язаних з війною,тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Ще декілька років тому ми не особливо звертали увагу на слова «слава Україні – Героям слава»,а тепер ці слова набули нового змісту. Наразі вже точно зрозуміло,кому ці слова адресовані,і ні в кого немає сумнівів,що ці герої – хлопці що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України,лікарі які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу,волонтери на плечах яких тримається наша армія.
Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням це вже віддання шани найкращим,котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини,а також є засвідченням справжнього патріотичного подвигу.
Наші односельці, жителі села Олександрівка не залишилися осторонь боротьби за територіальну цілісність держави.
Кровоточать рани наших сердець з приводу того, що відбувається на Сході нашої держави. Не висихають сльози на очах матерів, сини яких захищають єдність і незалежність рідної землі.
Кожен народ, кожна людина має свої святині. Для нас, українців, найбільшою святинею є наша родина. Родина – це не тільки наша сім’я, це наша Батьківщина – Україна. Наша земля прекрасна і нам треба її любити і берегти. Бажаємо Україні мати сильну армію, а армії – надійний, вірний тил. І всім нам – миру та сонця!
Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням це вже віддання шани найкращим,котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини,а також є засвідченням справжнього патріотичного подвигу.
Наші односельці, жителі села Олександрівка не залишилися осторонь боротьби за територіальну цілісність держави.
Кровоточать рани наших сердець з приводу того, що відбувається на Сході нашої держави. Не висихають сльози на очах матерів, сини яких захищають єдність і незалежність рідної землі.
Кожен народ, кожна людина має свої святині. Для нас, українців, найбільшою святинею є наша родина. Родина – це не тільки наша сім’я, це наша Батьківщина – Україна. Наша земля прекрасна і нам треба її любити і берегти. Бажаємо Україні мати сильну армію, а армії – надійний, вірний тил. І всім нам – миру та сонця!
