Віхи життя та діяльності І.С.Буряка
27 травня 2009 року дійшов до краю свого життєвого поля знаний далеко за межами Валківського району хлібороб, господар, трудівник Іван Семенович Буряк - генеральний директор ПСП "Нове життя". Його стомлене багаторічними турботами серце перестало битися після тривалої хвороби на 77 році життя.
Народився Іван Семенович Буряк 15 серпня 1932 року в селі Заміському Валківського району і ще практично немовлям спізнав життєву вагу окрайця хліба. Свій трудовий шлях почав у 14 літ, допомагаючи односельцям піднімати з руїн знищене Великою Вітчизняною війною господарство. Після служби в армії здобув кваліфікацію вченого агронома, закінчивши спочатку технікум, а потім сільськогосподарський інститут.
Працював агрономом колгоспу «Україна» Коломацького району, головою цього колгоспу, інструктором Валківського РК КПУ. А з 1967 року назавжди пов'язав свою долю з Олександрівкою.
Близько сорока літ очолював Іван Семенович спочатку колгосп, а потім усі реформовані сільгосппідприємства в цьому селі. І всі ці роки були вони кращими в районі й області, славились високими врожаями і рекордними надоями.
Ніколи не відокремлював Іван Семенович виробничі справи від соціальних турбот. Дороги і житло для селян, розвиток
культури і медичне забезпечення, щоденні побутові клопоти і, нарешті, своя загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - усе це віхи життя справжнього Господаря, що дбав не тільки про день сьогоднішній, а й про перспективу села.
Стаж депутатської діяльності І.С. Буряка обчислюється теж чотирма десятками літ. Його селянську прямоту і принциповість знали не тільки в обласних, а й столичних кабінетах. Захищаючи інтереси села і його людей, він через все життя проніс переконання, що той, хто краще трудиться, має і краще жити.
За сумлінну багаторічну працю держава відзначила Івана Семеновича орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю"За доблесний труд". Він удостоєний багатьох сучасних суспільних нагород, зокрема Георгіївської медалі "Честь, Слава,
Труд", звання Заслуженого працівника сільського господарства України,найвищої обласної відзнаки "Слобожанська слава", численних почесних грамот.
Поруч з ним виросло ціле покоління спеціалістів сільського господарства Валківщини, кмітливих господарників, що стали мудрими керівниками різних ланок управління і аграрного виробництва. До нього за досвідом не соромилися їхати і високі керівники, і всезнаючі науковці, бо багато найновітніших аграрних теорій стали реальністю саме в Олександрівці.
Без нього ніби осиротіла не тільки рідна земля - гіркоту втрати старійшини валківських аграрників відчули всі, хто його знав, кому не раз по-батьківськи допомагав Іван Семенович виходити зі скрутних життєвих ситуацій.
Світла пам'ять про І.С. Буряка назавжди збережеться в серцях земляків і всіх, хто знав Івана Семеновича, а також тих, хто пізнаватиме його життєвий шлях вже як історію села, від добрих справ на спільне благо невіддільну.